Ов Уруп



О-в Уруп-один з трьох найбільших на півдні Великих Курильських о-вів. Дл. 117 км, площа 1430 кв. км. Утворений трьома поздовжніми хр.: Шокальского, Шмідта і Криштофовича, які з’єднуються низькими перешийками. Хр. складаються з плейстоценових і голоценових влк., що складають п’ять груп: десантну, північну частину хр. Шокальского, південну частину хр. Шокальского, хр. Шмідта, хр. Криштофовича.

Десантний (867 м)-в північно-східній частині о-ва Уруп. Среднеплей-стоценовий андезітобазальтових зруйнований масив дм. 5 км насаджений на неогенові породи, зрізані поверхнею вирівнювання на відмітках 500-600 м. Це стратовулкан; двупіроксенових андезітобазальти та їх пірокластамі.

Північна частина хр. Шокальского. У цій частині хр. (Від влк. Триголовий до гори Ірини) інтенсивно проявився ранньо-та середньоплейстоценових вулканізм. У рельєфі збереглися влк. Триголовий, Ущельний, Антипина та ін

Триголовий (1137 м)-у північно-східного кінця хр. Шокальского. Його конус складний внизу двупіроксеновимі андезітобазальтамі, а вгорі-их пірокластамі. Не виявляє активності.

Ущельний (1200 м)-південніше триголового. Кальдера дм. 3 км відкрита на південний захід. Вона складена олівіновимі андезітобазальтамі і двупіроксеновимі андезитами.

Антипина (1216 м) – біля підніжжя хр. Шокальского, на захід від влк. Триголовий. Середньо-і позднеплейстоценовий влк. Не виявляє в даний час діяльності.

Безіменний (800 м)-на березі Охотського моря, на південь від зал. Наталії. Середньоплейстоценових андезітобазальтових влк., Вершина якого зруйнована спрямованим вибухом. Не виявляє активності.

Берга (950 м)-схід влк. Безіменний, на південному березі зал. Наталії. У середньому плейстоцені це був андезітобазальтових стратовулкан; в пізньому плейстоцені він був підірваний. Після заледеніння в кальдере виріс екструзівний купол двупіроксенових андезитів дм. 700 м, вис. 950 м. У південній та північно-західній частинах купола-кратери вибухів. На схилах сольфатари. В минулому відбувалися виверження.

Тризуб (1017 м)-схід влк. Берга, на південному березі зал. Наталії. Середньоплейстоценових сом-ма збереглася лише у південній половині та відкрита на північ. Вис. 1220 м. двупіроксенових андезити. Всередині її, піднімаючись на 400 м над дном кальдери,-екструзівний купол; двупіроксенових андезити. Його вершина ускладнена вибуховим кратером дм. 300 м. Кратерні вал має три скелі-зубця, у зв’язку з чим і отримав свою назву.

Дзвін (1328 м) – на південний захід від Берга. Голоценових конус, насаджений на більш давній влк. Кратер сильно зруйнований. До берега Охотського моря опускаються лавові потоки дл. 5 км. Південно-західна частина конуса покрита потоками в’язкої андезитового лави.

Борзова – на південний захід від влк. Дзвін. Ізольований базальтовий і андезітобазальтових конус. Вершина і схили значно зруйновані. Не виявляє активності.

Три Сестри (999 м)-на березі Охотського моря, на захід влк. Петра Шмідта. Голоценових подвійний вулкан, складений конусом Три Сестри (стратовулкан зі зруйнованим екструзівних лавовим куполом на вершині) і влк. вис. 985 м; андезітодаціти.

На північно-західному схилі конуса Три Сестри розташований зруйнований кратер дм. 1 км.

Рудакова (543 м)-на березі Охотського моря, між хр. Шмідта і Криштофовича (перешийок Токотан). Два злилися конуса, один з яких (Рудакова) голоценового, а інший (Петра Шмідта)-пізньо-плейстоценового віку. Дм. 4 км з озером дм. 300 м. Нижня частина-олівіновие двупіроксенових Анде-зітобазальти і грубоуламкові туфобрекчії. Верхня частина – двупіроксенових андезити і андезітодаціти. Влк. не діє.

Висока, або Івао (1426 м), – найбільш висока гора о-ва Уруп. Тут три вулканічних конуса, розташованих на зовнішньому схилі кальдери Криштофовича; андезітобазальти і андезити і головним чином їх пірокластамі.


Оставить комментарий

Ім’я: (Обязательно)

eMail: (Обязательно)

Website:

Comment: