Ітурупская острівна брила



Острівна брила простягається від прот. Фріза на північному сході до прот. Катерини на південному заході. Шир. її надводної частини 40 км. Шир. підводної частини 80 – 90 км, площа о-ва Ітуруп 6725 кв. км. Для Ітурупской брили характерні великі новітні підняття. З північного сходу на південний захід можна виділити наступні брили: Ведмежий хр., Грозний, п-ов Чіріп, хр. Богатир, масив Рока. На Ітуруп 40 великих влк. в різного ступеня збереження і більше 160 дрібних вулканічних апаратів.

Камуйская група вулканів. Ця група розташована на березі прот. Фріза, на північному сході о-ва Ітуруп. Вона утворена двома влк. – Камуй і Демон.

Камуй (1323 м)-в західній частині групи. Щитовидний середньоплейстоценових лавовий стратовулкан дм. 10 і 18 км; андезітобазальти. Насаджений на поверхню неогенових порід. В кінці плейстоцену вершина щита була зруйнована вибухами, виникла кальдера. Частина південно-західного сектора-хр.
Камуй (975 м). Північніше і на схід хр. розташований зруйнований пізньо-плейстоценової конус влк. Камуй (1323 м). Крім головного конуса є кілька другорядних, тісно злилися з головним в складне утворення.

Демон (1206 м)-на березі прот. Фриза схід влк. Камуй. Пізньо-плейстоценової влк. з кратером дм. 1,5 км; андезітобазальти. Східна частина влк. зруйнована.

Кальдера Ведмежа (560м). Являє собою підставу групи влк.; Дм. 9 км. Утворилася в кінці пізнього плейстоцену на вершині середньоплейстоценових щитовидного влк. Вис. 530 – 560 м, днище розташоване на 175 м і зайнято вулканогенними породами. У західній частині кальдери подпруженние лавовими потоками оз. Славне.

Ведмежий (1125 м) – на місці зруйнованої східній частині кальдери Медвежа. Голоценових стратовулкан дм. 8 км; двупіроксенових андезити. Кратер на вершині складений двома воронками загальним дм. 700 м. В них лінзи базальтів, що представляють собою застиглі лавові озера типу гавайських.

Середній (1113 м)-в 2 км на захід від Медвежого, на кільцевому розломі кальдери Медвежій. Значно зруйнований голоценових влк. Збереглася північна частина з численними лавовими потоками.

Кучерявий (991 м)-в центральній частині кальдери Медвежа. Голоценових стратовулкан; двупіроксенових андезити. В даний час діє. На вершині два кратера з сольфатари.

Сібеторо (852 м)-на вододілі в західній частині п-ова Ведмежий. Сильно зруйнований щитовидний лавовий середньоплейстоценових стратовулкан, андезітобазальти.

Кальдера Цирк (800 м)-на березі Тихого океану, в південній частині п-ова Ведмежий. Виникла в кінці пізнього плейстоцену-початку голоцену на середньоплейстоценових лавовому щиті дм. 6 км.

Кальдера Вітрова (264 м) – в середині перешийка Вітровий. Виникла в кінці пізнього плейстоцену під водою. Дм. 7 км. На дні центральний вибуховий кратер дм. 1 км, в якому розташоване безстічне оз. Таємне. На краю кратера-пемзовий конус Клумба (163 м).

Хр. Грозний простягається за тихоокеанським березі о-ва Ітуруп від перешийка Вітровий до зал. Ластівка. З північного сходу на південний захід тут розташовані влк.: Баранського, Тебенькова, кратер Мачуха, влк. Грозний і Ребуншірі.

Баранського (1126 м)-на березі Тихого океану, в верхів’ях р.. Курилка. Утворився в пізньому плейстоцені і сформувався в голоцені як усічений конус дм. 6 і 9 км; на вершині кратер дм. 800 м. Кратер і схили сильно зруйновані. У кратері – позднеголоценових центральний пірокластичні конус. На вершині-сольфатари. На схилах велика кількість паразитичних вибухових кратерів. На південно-західному схилі влк. паразитичні кратери зливаються в єдиний амфітеатр, де є сольфатари і гарячі джерела.

Ітурупская острівна глиба

Вулкан Баранського (репродукція з картини C.Л. Фролова)

Тебенькова (1212 м) – стратовулкан типу Сомма-Везувій, дм. 3 км, сильно зруйнований. Усередині Сомми, в південно-східній частині кальдери, центральний пірокластичні конус влк.; Двупіроксенових андезити.

Кратер Мачуха (800 м) – на південному сегменті Сомми влк. Тебенькова. Голоценових кратер вибуху, дм. 1600 і 700 м. Глибина врізу в Сомма 500 м. Стінки кратера складені породами, сильно переробленими сольфатарной діяльністю, на дні сольфатари і гарячі джерела.

Іван Грозний (1158 м)-на березі Тихого океану,-в південно-західній частині хр. Грозний. Будова типу Сомма-Везувій. Складний екструзівний лавовий купол влк. біля південного краю позднеплейстоценовой кальдери дм. 3 км. Її внутрішні схили утворюють обриви.

Чіріп (1561 м)-в північній частині п-ова Чіріп. Голоценових стратовулкан насаджений на зруйнований середньо-плейстоценової щит, андезітобазальти і базальти. На вершині кратер з озером на дні.

Богдан Хмельницький (1589 м) – південніше влк. Чіріп на одному з ним середньоплейстоценових щиті. Нинішня вершина влк.-останець його колишньої вершини. На південний схід від її молодий кратер дм. 270 м, де раніше були сольфатари.

Ітурупская острівна глиба

Вулкан Богдан Хмельницький

Буревісник (1427 м)-в северовосточной частини хр. Богатир. Зруйнований конус; андезити і їх пірокластамі; кратер погано зберігся. Із заходу примикають кілька менших за розміром конусів.

Стокап (1634 м)-в південно-західній частині хр. Богатир, на березі Одеського зал. Складний масив, що складається з декількох андезітобазальтових конусів в межах кальдерообразной депресії дм. 2 км. Ця кальдера ускладнює вершину щитовидного середньоплейстоценових влк.

Атсонупурі (1205 м)-голоценових андезитового влк., будова типу Сомма-Везувій, але Сомма дм. 2 км збереглася лише в південно-східній частині. Вис. її гребеня 900 м. Східна, північна і західна частини Сомми поховані під центральним пірокластичні конусом (1205 м). На вершині кратер, витягнутий з південного заходу на північний схід. Його дм. 400 і 500 м.

Ітурупская острівна глиба

Вулкан Атсонупурі

Кальдера Урбіч (622 м)-в північній частині масиву Рока. Утворилася в кінці пізнього плейстоцену; дм. 6 км. На дні кальдери оз. Красиве дм. 3 км. В голоцені вулканізм в межах кальдери не виявився.

Кальдера Левова Паща (400 м) – на березі Охотського моря, утворює однойменний затоку. Виникла на початку голоцену (9400 років тому) на вершині середньоплейстоценових щитовидного влк. дм. 12 км. Дм. кальдери 7 і 9 км, об’єм 20 куб. км. Кальдерний вал на півночі розірвано і утворює прохід шир. 5 км. Кальдера затоплена Охотським морем. Стінки її піднімаються на вис. 400 м. Північна частина відсічена скиданням.

Берутарубе (1222 м) утворює південний край о-ва Ітуруп. Середньоплейстоценових пологий щит дм. 10 км, насаджений на неогенові породи. На його вершині древній зруйнований кратер дм. 3 км, в ньому голоценових конус дм. 1 км. Під вибухових воронках біля основи конуса сольфатари. Відомі в минулому виверження розплавленої сірки.


Оставить комментарий

Ім’я: (Обязательно)

eMail: (Обязательно)

Website:

Comment: